Раз на рік у світі реєструється найбільш 600 тис. знову виявлених випадків раку товстої кишки.

Сучасні принципи скринінгу та діагностики раку товстої кишки

Раз на рік у світі реєструється найбільш 600 тис. знову виявлених випадків раку товстої кишки. При всьому цьому частота раку ободової кишки в Білорусі складає 19,2 у хлопців і 20,0 у жінок на 100 тис. дорослого населення (2005 р.).

У Білорусі за крайні 10 років захворюваність на рак ободової кишки зросла з 14,7 до 19,6; на рак прямої кишки - з 15,8 до 18,2 на 100 тис. дорослого населення.

Ніхто не застрахований від захворювання на колоректальний рак, але більша можливість цього захворювання спостерігається у чоловіків і жінок старше 50 років.

У поточний час відомі наступні головні причини ризику захворювання раком товстої кишки:

Особливе значення в діагностиці раку товстої кишки набуває виявлення осіб підвищеного ризику, які мають схильність до розвитку пухлин даної локалізації. Можливо і те, що до них спочатку відносяться:

б) особи з спадковими формами неполіпозний раку товстої кишки;

в) особи з синдромами Гарднера, Пейтца-Егерса, Банайан-Рувалкаба, Блюма.

а) наявність неспецифічного виразкового коліту давністю найбільш 7 - 10 років, гранулематозного коліту;

г) раніше перенесений рак товстої кишки, статевих органів або молочної залози.

наявність в анамнезі колоректального раку у родичів по крові.

При наявності перелічених вище причин у вас повідомте про це вашому лікареві. Безсумнівно, варто згадати те, що спільними зусиллями ви і ваш доктор можете виробити план профілактики захворювання методом проведення скринінгових тестів та внесення потрібних змін у стиль життя.

Одним з головних та провідних симптомів раку прямої кишки є кров'янисті виділення, які спостерігаються у 70 - 90% всіх хворих. При цьому, на відміну від раку ободової кишки, кров буває як древня - чорна, так і найсвіжіша - червона, відповідна для геморою. За нашими даними, більш ніж у 85% в перший раз звернулися хворих з симптомами кров'янистих виділень з прямої кишки спочатку був поставлений діагноз геморой.

Крім цього, можуть мати місце наступні симптоми захворювання:

Позитивним фактором буде те, що з усіх злоякісних хвороб колоректальний рак більш просто запобігаємо. Незалежно від вашого віку ви зможете зробити цілий ряд кроків для зниження ризику захворювання.

Своєчасна діагностика колоректального раку на ранніх стадіях захворювання різко збільшує ефективність. Необхідно відзначити те, що так, 5-річна виживаність хворих при проростанні лише слизової оболонки товстої кишки становить 88 - 100%, при залученні в пухлинний процес підслизового шару - на 10% менше.

Найкращим методом профілактики колоректального раку є постійне проведення скринінгових тестів після досягнення 50-річного віку. Ці випробування дозволяють знайти поліпи - освіти неракових вдачі, які час від часу можуть "перероджуватися" в рак. Методом раннього виявлення і видалення цих новоутворень можна запобігти розвитку раку на ранній стадії.

Існує безліч скринінгових тестів, що проводяться з метою виявлення колоректального раку. Проконсультуйтеся з вашим лікарем і з'ясуйте, які з цих тестів є придатними вам.

Випробування, проведені в лікарні або поліклініці: Сігмоїдоскопія - раз в 5 років; колоноскопія - раз в 10 років; барієва клізма - раз в 5 років.

Іншим напрямком скринінгу і ранньої діагностики злоякісних пухлин товстої кишки є дослідження пухлинних маркерів (раково-ембріональний антиген - РЕА).

Діагностика раку товстої кишки, в принципі, не представляє якихось проблем. Рак прямої кишки - це візуалізуються пухлину, ііноді досить лише пальцевого обстеження прямої кишки, що дозволяє в значному відсотку випадків встановити діагноз. Впровадження ректоскопії дозволяє на сто відсотків підтвердити або відкинути передбачуваний діагноз. Це звичайні істини, але часто, нехтуючи цими 2-ма способами обстеження хворих на рак прямої кишки, первинний діагноз встановлюється в запущеній стадії.

Роль молекулярно-генетичних методів у діагностиці раку товстої кишки

Проведення генетичного скринінгу колоректального раку забезпечує потенційну можливість раннього виявлення захворювання за допомогою визначення мутантних генів в виділеної з калу і помноженої за допомогою полімеразної ланцюгової реакції ДНК клітин колоректальних пухлин.

Основними молекулярно-генетичними маркерами пухлин товстої кишки є мутантні гени APC (80% випадків) і K-ras (70% випадків). Як додаткове маркерів в плазмі крові доцільно аналізувати мутації гена р53 (зустрічальність більше 50%), гіперметілірованіе гена р16 (близько 50%), також рівень РЕА.

Виявлення цих генетичних дефектів в плазмі крові або в ДНК з калу дозволяє говорити з надійністю, близькою до 100%, про присутність злоякісної пухлини.

- Треба раз на день давати власного організму фізичне навантаження протягом, принаймні, 30 хвилин.

- Намагайтеся вживати в їжу червоне м'ясо (тобто яловичину, баранину) не частіше 2 - 3 разів на тиждень.

Чим менше яловичини ви вживаєте, тим краще. Замість цього їжте курку, рибу або бобові.

Прийом щоденної рекомендованої дози полівітамінів, що містять фолат (який також називають фолієвою кислотою), сприяє зниженню ризику захворювання доп.

- Обмежуйте вживання алкоголю (не вживати алкоголь щодня не більше 1-го спиртного напою в день).

Приймайте в їжу 5 або найбільш порцій овочів і фруктів. Необхідно підкреслити те, що вживайте фрукти замість звичайного десерту, приміром, замість печива. Їжте овочі в якості легкої закуски між прийомами їжі.

Починаючи з 50-річного віку для виявлення захворювання на ранніх стадіях потрібно:

проходити обстеження, частота яких визначається доктором, для виявлення поліпів і пухлин;

щороку проходити дослідження калу на приховану кров. При наявності позитивного тесту показана колоноскопія;

раз в 5 років проводити ендоскопічне обстеження прямої та сигмовидної кишок;

здавати аналізи крові на маркери: раково-ембріональний антиген.

Р. М. Смолякова - зав. відділом способів ядерної медицини і молекулярного аналізу, доктор біологічних наук; Д. Г. Коваленко - молодший науковий співробітник; М. П. Бутько - молодший науковий співробітник; О. Н. Касьяненко - молодший науковий співробітник; В. А. Матусевич - доктор лабораторної діагностики лабораторії медичної молекулярної генетики та імунологічних способів діагностики; Н. М. Єгорова - зав. лабораторією медичної молекулярної генетики та імунологічних способів діагностики; М. А. Аридова - науковий співробітник відділу способів ядерної медицини і молекулярного аналізу; Л. А. Голубовська - доктор лабораторної діагностики лабораторії медичної молекулярної генетики та імунологічних способів діагностики

При використанні матеріалів сайту, посилання на джерело обов'язкових.